Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жигаль

Жига́ль, -ля, м. 1) Сухая жила. Вх. жила. Вх. Уг. 238. 2) Въ капустномъ листѣ: листочный нервъ. Вх. Уг. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИГАЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИГАЛЬ"
Вольовач, -ча, м. Зобатый человѣкъ. Угор.
Залата́ти Cм. залатувати.
Лала меж.? Лала, лала! мате била та вигнала з хати. Мил. 64.
Мотани́на, -ни, ж. Суета, бѣганье. Піднявся крик людський, збіглася дворня... Шатанина-мотанина. Мир. ХРВ. 130.
Полька, -ки, ж. 1) Полька. Ой ти руський, а я полька. Чуб. V. 1163. 2) Танецъ: полька. Левиц. Пов. 240. 3) Названіе коровы. Kolb. І. 65.
П'ятдесятий, -а, -е. Пятидесятый. Желех.
Ржавий, -а, -е. Ржавый (о желѣзѣ, водѣ, травѣ). Хвіртка на ржавих завісах. Кв.
Санка, -ки, ж. 1) Полозь. Брацлав. у. 2) мн. Санки. Запряжу я коня в санки та поїду до коханки. Чуб. V. 43.
Тутай нар. = тута. Шейк.
Тямкий, -а, -е. 1) Сообразительный, смѣтливый. 2) Памятливый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИГАЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.