Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

живчик

Жи́вчик, -ка, м. 1) Ум. отъ живець 2 — 5. 2) Рѣзвый мальчикъ. Веселий (або стрибкий) як живчик. Ном. № 8470.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВЧИК"
Відтягувати, -гую, -єш, гл. = відтягати.
Горда́, -ди́, ж. = Орда. АД. І. 117. Наступає горда. Лукаш. 123.
Журавли́нний, -а, -е. Клюквенный.
Зазу́ленька, -ки, ж. Ум. отъ зазуля.
Купалочка, -ки, ж. Ум. отъ купала.
Малоси́лля, -ля, с. Малосиліе.
Оклонити Cм. оклоняти.
Роспарювати, -рюю, -єш, сов. в. роспарити, -рю, -риш, гл. Распаривать, распарить. Вас. 163.
Спудза, -зи, ж. Пепелъ, зола. Угор.
Тягучий, -а, -е. Который тянется, растяжимый, упругій, эластичный. Тягуче кісто — коржа не можна роскачать: що роскачаю, то воно знов збіжиться. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИВЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.