Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дрі́зки, -зок, мн. Щепки, черепки, кусочки, дребезги. Ум. дрі́зочки. Строщити на дрізочки. Ном. № 3866.
Запла́вець, -вця, м. = заволока. Вх. Зн. 20.
Захрумтіти, -мчу, -мчыш, гл. Захрустѣть. Він йому так одважив києм по плечах, що аж кістки захрумтіли. К. ЧР. 276.
Здурні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Поглупѣть, сдѣлаться глупымъ. Вх. Лем. 419.
М'Якши́ти, мнякши́ти, -шу́, -ши́ш и м'якчи́ти, мнякчи́ти, -чу, -чи́ш, гл. Размягчать. Сей вітер м'якшить сніг. М'якшить суху ріллю на полі. К. Псалт. 144.
На́встіжнар. Настежь.
Накоха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Взлелѣять, возрастить, воспитать многихъ (о дѣтяхъ, животныхъ, растеніяхъ). Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти? Мир. ХРВ. 332.
Руненце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Скарбулитися, -люся, -лишся, гл. Свернуться въ кольцо, въ трубку. Вх. Уг. 267.
Чколити, -лю, -лиш, гл. Охотничій терминъ о собакахъ: лаять тонкимъ голосомъ, увидѣвъ звѣря. Вх. Уг. 275.