Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґаздонька и ґаздачка, -ки, м. Ум. отъ ґазда.
Дишкула́, -ли, ж. = Дишкант.
Коритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Подчиняться, покоряться. Того не роби, рибочко, а корись твоєму батькові. Федьк. Бачить, що корюся, та ще й гірш мене зневажає, а далі й бити вже порвались. МВ. І. 29. 2) Повиноваться. Біси коряться нам в ім'я Твоє. Єв. Л. X. 17.
Мушта́тий, -а, -е. Мохнатый. Александров. у. Мнж. 185.
Новоприхожий, -а, -е. Недавно пришедшій, поселившійся.
Новорілля, -лі, ж. Вспаханное весной поле для ярового посѣва. Вас. 196.
Повихатися, -хаюся, -єшся, гл. Покачаться. Ходім же, вибіратимеш собі сужену; та гляди, як не вибереш, — твоя голова отам на коляці повихається. Чуб. II. 22.
Поперідь нар. Впереди. Мнж. 190.
Свердло, -ла, с. = свердел. Чуб. VI. 405. Ум. свердельце. Мнж. 137.
Стійність, -ности, ж. 1) Стоимость, цѣнность. Желех. 2) Достоинство.