Господа́рський, -а, -е.  Принадлежащій хозяину, владѣльцу, хозяйскій. Наймит.... каже: «десь господарські воли зайшли».  Я, дурню, господарську роботу робила. 
                        
                        
                                                
                          Карасик, -ка, карасичок, -чка, м. Ум. отъ карась.                        
                        
                                                
                          Квапний, -а, -е. 	1) Спѣшный.
	2) Охочій до чего.
	3) Соблазнительный. Гроши квапні! що кожне на їх квапиться. Чигир. у.                        
                        
                                                
                          
	Наго́ня, -ні, ж. Погоня. Бачимо, що вже нас нагоня знагоняє. 
                        
                        
                                                
                          
	Настовбурчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. настовбу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина. 
                        
                        
                                                
                          Перстінець, -нця́, м. Ум. отъ перстінь.                        
                        
                                                
                          Поберігати, -га́ю, -єш, сов. в. поберегти, -жу, -жеш, гл. Беречь, поберечь. Він і прийшов немощний, та таки себе не поберіте.  Дівка себе не поберегла.  Не поберігши тіла, і душу погубиш.  Пошкодуй моїх ніг старих, та й своїх побережи.                         
                        
                                                
                          Попостити, -щу, -стиш, гл. = попісникувати.                        
                        
                                                
                          Рябити, -блю, -биш, гл. Дѣлать пестрымъ.                        
                        
                                                
                          Спізнавати, -наю, -єш, сов. в. спізна́ти, -на́ю, -єш, гл. Узнавать, узнать. Бога в Тройці спізнала.  Брат сестри не спізнав.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				