Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безнемірний, -а, -е. Безмѣрный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Википати, -па́ю, -єш, сов. в. википіти, -плю, -пиш, гл. Выкипать, выкипѣть. Аф. 330.
Галуновий, -а, -е. Квасцевый.
Ґузва, -ви, м. = Ґуля. Вх. Лем. 408.
Ненажера, -ри и ненаже́ря, -рі, об. Обжора, ненасытный человѣкъ. Мир. ХРВ. 9. Оттой ненажеря, скільки йому не дай, — нікому не зоставить (усе поїсть). Новомосков. у.
Притемніти, -ніє, гл. безл. Стемнѣть. Тільки що зайде сонце і трохи притемніє. О. 1861. VIII. 31.
Розгризтися, -зуся, -зешся, гл. Разсориться. Вона ж як та собака розгризлась з усіма родичами. Кобел. у.
Унятливий, -а, -е. Внимательный. Став він.... ласкавий: мовчущий як перше, а унятливий, став піклуватий такий. МВ. ІІ. 153.
Уснаститися, -щуся, -стишся, гл. Укрѣпиться. Скільки, раз скидали ми свого попа, так ні, уснастивсь таки, та й досі. Лебед. у.
Хибкість, -кости, ж. 1) Неустойчивость. 2) Мягкость, слабость характера. Желех.