Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Великовоїнний, -а, -е. Тотъ, кто великій воитель. Іван великовоїнний за 'дним махом-побивахом сто душ побиває. Рудч. Ск. ІІ. 185.
Дощува́тий, -а, -е. Дождливый. Дощувате літо. Черк. у.
Друка́рь, -ря, м. Типографщикъ.
Еч! меж. = ач. Еч, який гарний! Сам геть, а мені не дає. Харьк.
Жа́сний, -а, -е. Страшный. Желех.
Заґеро́вувати, -вую, -єш, сов. в. заґерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Загинать, загнуть. Почали заґеровувати ногу за голову; аж кістки їй тріщать, а вона її суверделить угору. Грин. II. 167. 2) Запрашивать, запросить дорого. Заґерував ти з його багато. Лохв. у.
Па́ленка, -ки, ж. Водка. Галиц. Жеби м'я не біяв, паленку не піяв. Гол. II. 222. Ум. паленочка.  
Послухати, -ха́ю, -єш, сов. в. послухати, -хаю, -єш, гл. 1) Слушаться, послушаться. Ми в добрих людей віку доживемо, будемо їх послухати, щоб і їм було добре від нас. Г. Барв. 435. Козак дівку підмовляє: «Їдь із нами, дівча, з нами, з молодими козаками». А дівчина послухала, з козаками поїхала. Чуб. V. 353. 2) Только сов. в. Послушать. Послухавши псалтиря, що дяк усе читав, Наум сів біля своєї старої. Кв.
Сукенце, -ця, с. Ум. отъ сукно.
Укласти, -ся. Cм. укладати, -ся.