Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жахнути

Жахну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ гл. жахати. 1) Пугнуть. 2) Броситься, побѣжать. Вовк так і жахнув у лозняк. Тоді запорожці як жахнули! так чисто все забрали, а татар на ґамуз порубали. КС. 1882. XII. 591. 3) Вспыхнуть, вырваться (о пламени) Солома в сінях так і жахнула. Г. Барв. 458.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 476.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАХНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАХНУТИ"
Вимилити, -лю, -лиш, гл. Измылить.
Відьмин, -на, -не. Вѣдьминъ, принадлежащій вѣдьмѣ. відьмине зілля. Раст. Cirsium arvense Scop = осот. ЗЮЗО. І. 118.
Дожирува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Дошалиться. Дожирувалися, що й миску з столу звалили. Харьк. г.
Заклика́льник, -ка, м. Зовущій, зазывающій.
Ку́пки, гл., дѣтс. = Ку́пі.
Пантохля, -ли, ж. = пантохвель.
Пах, -ху, м. Запахъ. Кругом пах од трави і квіток. Сим. 204. Не люблю пива, ні паху його. Н. п. У олії свиріпляній гарний пах. Лебед. у.
Сукманич, -ча, м. Старшій въ компаніи древорубовъ, староста ихъ. Вх. Зн. 67.
Улещати, -щаю, -єш, сов. в. улестити, улещу, -стиш, гл. Умасливать, умаслить, задабривать, задобрить, ублажать, ублажить. Язиком його влещає, в серці иншу думку має. К. Псал. 25. Як її не улещав, а не схотіла зостатися. Стор. МПр. 28. Стали улещать чоловіка, щоб він заночував у них. Стор. І. 71.  
Хапужество, -ва, с. Взяточничество. Шейк.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАХНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.