Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випрясти Cм. випрядати.
Відьо́ха, -хи, ж. = Ві́дьма. На ню у нас подейкують, що вона таки відьоха. Зміев. у.
Далічко нар. Далеко. Пасіка гей далічко від хати. Федьк.
Дубрі́вний, -а, -е. = дібрівний. Вона мов квітка та дубрівна, що тільки стала розцвітать. Греб. 318. Дубрівная зазуля. Гол. У самій гущавині дубрівній, там, де липина і горобина і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими. МВ. ІІ. 97.
Зарештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Арестовать.
Нікуди 1 нар. Некуда. Наставляй ширше, а то, бач. нікуди сипать. Ном. № 4735.
Півонія, -нії, півонь, -ні, піво́ня, -ні, ж. = пивонія. О. 1862. VIII. 16. Шух. I. 22.
Теленькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ теленькати.
Тушкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Варить или жарить что въ наглухо закрытомъ сосудѣ. Шейк. 2) Сильно окутывать, чтобы вызвать испарину. Шейк. 3) Закрывать, скрывать. Мкр. Г. 10. Очарувала б і ченця, коли б прокляте покривало брівок її не тушкувало. Мкр. Г. 17.
Чічка, -ки, ж. 1) Цвѣтокъ. Шух. I. 184, 18. На його могилі четверті вже чічки процвітають: і білі, і голубі, і всякі. Федьк. Пов. 44. Ой зацвіла красна чічка. Гол. IV. 489. 2)жовта = козельці, Ranunculus. Шух. І. 20. Ум. чі́чечка. Гол. II. 762. Cм. чи́чка.