Безодголосний, -а, -е. Беззвучный.

Дра́тва, -ви, ж. Дратва. ЗОЮР. II. 92. Що шилом приколе, дратвою прив'яже. Грин. III. 300. Ум. дра́твиця, дра́товка. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти. Чуб. V 818.

Ду́мати, -маю, -єш, гл. Думать, полагать; предполагать. Ном. № 8880. Коника сідлав і думки думав, бо Чхав далеко аж за гіроньки. Чуб. III. 290. Ох не думали ж мої старі очі вбачати пана Шрама. К. ЧР. 7. Вони думали, що се мара. Єв. Мр. VI. 49. Що ти, милий, думаєш-гадаєш, либонь мене покинути маєш. Мет. 282.

Закуйо́вдитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Спутаться, запутаться; начать путаться. 2) Зашевелиться, начаться безпорядкамъ, начать безпорядки. В Польщі знов закуйовдилось. ЗОЮР. І. 70. Під той саме час ляхи закуйовдились (повстали). Мир. ХРВ. 91.

Кругляти, -ля́ю, -єш, гл. Нить круговую. Да з кумою з Хмельницькою мед-вино кругляє. Макс.

Позліплювати, -люю, -єш, гл. Слѣпить (во множествѣ).

Просмоктати, -чу́, -чеш, гл. Прососать. Вода раз греблю просмоктала, — ну що ж! узять й загатить. Гліб.

Сак, -ка, м. Рыболовный снарядъ: сакъ. Части его: конусообразный мѣшокъ изъ сѣти — саківно, острый конецъ его — ґоґовник, выше послѣдняго-ошийок, самая широкая часть — черево, само отвертіе — горло; при отверстіи мѣшокъ надѣтъ на деревянную дугу — дугу, концы душ удерживаетъ на извѣстномъ разстояніи веревка — попруга, на которую надѣта остальная часть края сѣти; отъ средины по́пруги и до ґоґо́вника черезъ дугу идетъ другая дуга — облук, который держитъ сѣть растянутой: деревянная палка, къ которой привязанъ сак, наз. держак. Шух. І. 224. сак до гоні́ння — сакъ, въ который вгоняютъ рыбу, вспугивая ее. Шух. І. 227. 228.  

Спопелити, -лю, -лиш, гл. Обратить въ пепелъ.  

Шестерниця, -ці, ж. = шестерня 1. Ум. шестерни́чка, шестірни́чка. Орет мі плужок четверничкою, жич, Боже, на рік шестірничкою. Гол. II. 17.