Біляк, -ка, м. 1) Бѣлый по масти, одѣтый въ бѣлое. На ставі пишно лебедь плив, а гуси сірії край його поринали. — «Хиба отцей біляк вас з глузду звів?» — один гусак загомонів. 2) Родъ грибовъ. Як загадав боровик.... ой тим білякам да на войну йти. 3) Бѣлякъ-заяцъ. 4) Родъ черешенъ. 5) Встрѣчено только въ думѣ «Про Самійла Кішку»: (Паювали) златосинії киндяки на козаки, златоглави — на отамани, турецькую білую габу — на козаки на біляки. Значеніе неясно. переводить: «козаки, не вступившіе еще въ товариство, т. е. не посвященные въ званіе лицаря славнаго войска запорожскаго»; «козаки, ходившіе въ бѣлой одеждѣ». Кулишъ понимаетъ это слово въ смыслѣ простой, рядовой козакъ. «Лейстровик чи охочий? — Лейстровий, мосці-пане. — Біляк, чи отаман?» — З отамання. 6) Горшокъ безъ глазури изъ бѣлой глины.
Дійни́к, -ку́, м. 1) = Дойняк. 2) = Дійниця.
Куєв, ва, м. ?]. Быстрый каменистый потокъ въ лѣсу.
Легат, -та, м. Легатъ. Ієзуїт Посевин, легат папський, перший начав Унію в Україні.
Ломе́ць, -мця́, м. 1) Ломота. Колись і в мене був ломець за молодих літ, то на це лихо ми ймем віри. 2) Ломка. Прийде ломець і на цей ліс, порубають.
Орох, -ху, м. = горох. Напрягла ороху.
Піхою нар. = піхом. Піхою... за десять верстов на місто.
Погостювати, -тюю, -єш, гл. = 1) = погостити.
2) Побыть въ гостяхъ, погостить.
Роспурхатися, -хаюся, -єшся, гл. Распорхаться. Як пішов горобчик танцювати — роспурхався, розцвіркався.
Хвалення, -ня, с. Хваленіе. Господу воздам хвалення щире.