Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жальчливий

Жальчли́вий, -а, -е. = жалісливий. Жальчливий народ ці жінки: уже п'ятнадцять год, як умер (козак), а вони й досі оплакують. Куб. обл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬЧЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬЧЛИВИЙ"
Барболя, -лі, ж. = бараболя. Вх. Пч. II. 36.
Гайдамачити, -чу, -чиш, гл. = гайдамакувати. Аф. 353.
Гроба́к, -ка́, м. Червякъ, личинка насѣкомаго. І квасницю гробак гризе. Ном. № 9796. Ум. Гробачо́к.
Зато́мість нар. Вмѣсто того. Хай вона й вам, тільки я собі Чіпку візьму затомість. Мир. ХРВ. 352.
Ігла, -ли, ж. 1) = голка. Шух. І. 153. 2) пт. = іговна. Вх. Пч. І. 16.
Картоха, -хи, ж. = картопля. Ум. карто́шка. Не жалій хазяїна: їж картошку з лушпиною. Ном.  
Накропи́ти, -плю́, -пиш, гл. Накропить. Піп накропив святою водою.
Непевний, -а, -е. 1) Невѣрный, ненадежный, сомнительный. Та се ще непевна річ: лк же воно буде, а може й ні. 2) Неувѣренный. 3) Подозрительный, не внушающій довѣрія. Сей бачить хитрость тут непевну. Котл. Ен. VI. 75. Сказано, — знахарка: зараз почула щось непевне. ЗОЮР. II. 34. Марусе, кажу, щось мені той чоловік непевен. МВ. ІІ. 128. 4) Опасный, ненадежный. Тепер нічки да темненькії, доріженьки да непевнії. Мет. 217. Підпалу жде, як той местник, часу дожидає непевного. Шевч. (пражск. изд.). І. 178 и 180. 5) Знающійся съ сверхъестественными силами; демоническій. Дріжу з переляку, що бачив чорта і що моя жінка і ним дружить. От я вам і кажу: непевна моя жінка, зовсім непевна. Кв. II. 97. Упир і непевний — усім відьмам родич кревний. Ном. № 239 и 240. Минає неясний день мій; вже смеркає; над головою вже несе свою неклепаную косу косарь непевний... мовчки скосить. Шевч. 241.
Розсмоктати, -кчу́, -чеш, гл. Разсосать.
Шанування, -ня, с. 1) Почтеніе, уваженіе. 2) Угощеніе. Почалися законні речі, а за ними веселе шанування. Г. Барв. 329.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛЬЧЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.