Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жалько

Жа́лько нар. = жалко. От тоді хоч і жалько було йому свого лошачка, та нічого робить. Рудч. Ск. І. 90.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬКО"
Вистрелювати, -люю, -єш, сов. в. вистрелити, -лю, -лиш, гл. Выстрѣливать, выстрѣлить. Той стрілець вистрелив, убив вовка. Рудч. Ск. І. 72.
Заси́лок, -лку, м. Помощь, подкрѣпленіе, поддержка. Желех.
Идолів, -лова, -ве Идолу принадлежащій. Бранное слово. А, идолового сина дитино, якого наробила!
Оповіщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. оповіститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Объявлять, объявить о себѣ, являться, явиться. Я піду оповіщуся у волость. 2) Заявлять, заявить. Пішов до попа оповіщатися, що думка сина женити. Черн. г. Оповіщуся старостою, старшиною та, й до мирового. Н. Вол. у.
Повискрібати, -ба́ю, -єш, гл. Выскресть (во множествѣ). Діжки повискрібала й повимивала, — чи їх у погріб повиносити? Васильк. у.
Подзеленчати, -чу́, -чи́ш, гл. = подзеленькати.
Попсування, -ня, с. Порча.
Розстаруватися, -руюся, -єшся, гл. Приняться корчить изъ себя взрослаго человѣка, резонировать.
Сваркий, -а́, -е́ Сердитый, бранчивый. Ну та й сваркий же твій командир. Стор. II. 84.
Свірло, -ла, с. = свердел.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.