Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відхиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відхилити, -лю, -лиш, гл. 1) Отклонять, отклонить; отвращать, отвратить, отвести. МВ. І. 21. 2) Пріотворять, пріотворить. Відхили трошки двері. Двері були відхилені, то я й зазирнув. Харьк.
Івилга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L. ЗЮЗО. І. 141.
Ідак, -ка, м. = їдець. Желех.
Історичній, -я, -є. Историческій. Велика історична робота. О. 1861. І. 319. Книги історичні. K. Гр. Кв. XIII. Хто ж із них прозирнув глибше в історичню правду? К. ХП. 40.
Напуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. напустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Напускать, напустить. Хто це напустив собак у хату? 2) Напускать, напустить сверху внизъ, свѣшивать, свѣсить сверху внизъ. Начосів не напускай. Ном. № 11264. 3) Нахмуривать, нахмурить. Напустила брови, як сова. 4) напуст напустити. Послать наказаніе. На нас таки Господь напуст напустив. Г. Барв. 430. Cм. напуст.
Півняк, -ка, м. Желѣзный стержень, на который надѣвается штельви́га. Лохв. у.
Попопрати, -перу́, -ре́ш, гл. 1) Постирать много. 2) Помочить сильно. Дощ мене попоправ. Харьк. у.
Проробити Cм. проробляти.
Той, та, тая, те, теє, мѣст. Тотъ, та, то. Хто дітей не має, той горя не знає. Ном. Що хочте, те й беріть у мене. Рудч. Ск. ІI. 163. У яру зараз і потихшало, і вітер не той. О. 1861. V. 70. Утвердив ти мою долю, мов ту гору серед моря. К. Псал. 66. Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав. Рудч. Ск. II. 50. а в тім. Впрочемъ. Як би знала матуся горенько твоє, чи оддала б за генерала дитя єдинеє своє? Не оддала б... А в тім — не знаю, бо всякі матері бувають. Шевч. 554.
Храмий, -а, -е. = хромий. Сліпий не баче, а храмий не скаче. Ном. № 5317.