Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурлацький, -а, -е. Принадлежащій бурлаці, къ нему относящійся, свойственный ему. Молодий бурлацький син. Рудч. Чп. 115. Ніхто не заплаче по білому тілу по бурлацькому. Рудч. Чп. 153. бурлацьке сонце. Луна, — шутливое названіе, данное потому, что бурлакам часто приходится ходить ночью, скрываясь. бурлацький отче-наш. Шутливая молитва, въ которой просятъ избавленія отъ разныхъ бѣдъ жизни бурлак. О. 1861. X. Св. 50.
Властивий, -а, -е. Свойственный.
Забезпе́ка, -ки, ж. Обезпечиваніе, обезопашиваніе.
Із-за, пред. = зза. Употребл. подобно предлогу із. Із-за гори вітер віє, березоньку хилить. Мет. 20.
Куріпка, -ки, ж. 1) Курица. 2) Куропатка. Певно полює за куріпками і вже побачите коли яка-небудь не заплутається в його сільце. Стор. II. 243. Ум. куріпонька, куріпочка. Куріпочка рябенька сокорить. К. Дз. 163. Задумала бабусенька та забагатіти, посадила куріпочку, щоб вивела діти. Н. п.
Наслинити Cм. наслинювати.
Оро́д, -ду, м. = горо́д. Ум. орідець, ородечок. Грин. III. 104. Ой ходжу ж бо я, да блуджу ж бо я коло ородечка, коло зеленого. Грин. III. 104.
Перехрест, -та, м. Выкрестъ.
Тітчин, -на, -не. Тетушкинъ, теткинъ.
Харисто нар. Опрятно, чисто. Желех.