Безсмертний, -а, -е. Безсмертный. І хоть єдиную сльозину в очах безсмертних покажи. Безсмертної землі нема.
Відчустрити, -рю, -риш, гл. Отколотить, высѣчь.
Збенте́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. збенте́житися, -жуся, -жишся, гл. Смущаться, смутиться.
Низота, -ти, ж. соб. Низшіе. Ось то я богослов, то треба дати почути низоті, — що вона проти мене!
Нічліг, -гу, м. = ночівля. В вечерній зорі тримаєш нічліг.
Оле! меж. Ахъ, охъ! Оле ж, скільки там товклося за столами писарів!
Полізун, -на, м. Сказочное существо: великанъ, одна рука котораго величиной съ обыкновеннаго человѣка; онъ не ходитъ, а лазитъ на колѣняхъ.
Схибитися, -блюся, -бишся, гл. Уклониться въ сторону, отскочить. Не повалений на місті (кулею) кнур кидається на дим і своїми здоровенними иклами порубає пластуна, як не вспіє схибитись.
Улещання, -ня, с. Задабриваніе, умасливаніе; вкрадчивыя, льстивыя рѣчи. Годі тобі, стара воркотухо: твої влещання ще гірш засмутили панію. В його слові улещання, а ні крихти правди.
Шмарки, -ків, м. Сопли.
