Гидити 1, -джу, -диш, гл. = гидувати.
Засіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. засі́яти, -сі́ю, -єш, гл. 1) Засѣвать, засѣять. Почав... пшеницю сіять і засіяв нею цілих дві десятині. Радимось, як городи засіваємо. Чого ви лаєтесь! Хиба вас поле засіяно? 2) Посыпать комнату зернами при поздравленіи съ новымъ годомъ. Прилуц. у. 3) Только сов. в. Затанцевать. Потім горлиці засіяв Гарасим Калина.
Кирпичина, -ни, ж. Плитка кирпичу. Ум. кирпичи́нка.
Пішохід, -хо́ду, м. Тротуаръ. У Харькові пішоходи з дощок, чи з каміню. В городі... якісь пішоходи роблять, щоб в грязі добре, бач, було ходити пішки. Раз я вийшов в город, йду по пішоходу.
Позернитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Уродить съ хорошимъ зерномъ. Добре ж, як позерниться добре гречка.
Прогарчати, -чу, -чи́ш, гл. Проворчать. Щука узяв подарунок, доторкнувся устами до сукні молодої і щось прогарчав собі під ніс.
Роспорядкувати, -ку́ю, -єш, гл. = роспорядити. Вже тілько вмій роспорядкувати, то буде копійчина перепадати.
Становець, -вця, м. = станва.
Туряти, -ряю, -єш, гл. Гонять. Мене туряє до моря. Вівчарь вівці туряє.
Углитнути, -ну, -неш, гл. Укусить, ущипнуть клювомъ. Гусак як углитне за ногу.