Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жалібник

Жалібни́к, -ка́, м. Сострадательный человѣкъ. Та бийся, коню, вибивайся, та до мого братіка-жалібника. Чуб. V. 799. Як нездужаєш.... тоді ніхто тебе не бачить, а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться! Г. Барв. 435.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛІБНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛІБНИК"
Бунчужний, -ного, м. Носитель гетманскаго бунчука. Бунчужний військовий. К. ПС. 5.
Готі́вка, -ки, ж. = Готовик. Желех.
Застру́плюватися, -лююся, -єшся, сов. в. заструпи́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. Струпѣть, заструпѣть, покрыться струпьями.
Зга́мкати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. Съѣсть, проглотить. І лиш гляди, то і влучає, щоб згамкати мене, як блин. Котл. Ен. V. 13.
Зсинити, -ню́, -ниш, гл. Побить до синяковъ. Зсинив її так, що й Боже! Лебед. у.
Крисачок, -чка, м. Ум. отъ крисак.
Мишеня́, -ня́ти, с. Мышенокъ. Дивись: миша, миша... Несе у Київ мишенят. Шевч. 351. Ум. мишенятко. А мишенятко під вербою почуло, що мнясце пахтить. Гліб. 62.
Настелювати, -люю, -єш, сов. в. настелити, -лю, -леш, гл. Настилать, настлать. Поміст шклом настеляний. Рудч. Ск. II. 105.
Почислити, -лю, -лиш, гл. Посчитать. Пан почислив і питає: кілько тобі плугів ше дати? Гн. І. 126.
Флигон, -на, м. = флов. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛІБНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.