Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цьомкання

Цьомкання, -ня, с. Пѣніе птицы крапивникъ, Troglodytes parvulus. Щебече соловейко і своїм голосом криє цьомкання кропив'янки. Мир. Пов. II. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЬОМКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЬОМКАННЯ"
Бельбахи, бельбехи, -хів. Внутренности. Так йому бельбахи повідбивають. Кв. Cм. тельбухи.
Гучо́к, -чка́, м. 1) Загонщикъ при облавѣ. Левч. 135. 2) Игрушка: волчокъ. 3) Особаго рода игрушка изъ кости. 4) = Гупало 2. Вх. Пч. II 8. 5) Насѣк. = Бурчало. Вх. Пч. I. 7. Cм. Гук 3. знач. и слѣд.
Дохли́на, -ни, ж. Дохлятина.
Зана́дити, -джу, -диш, гл. Завлечь, заманить. Вх. Зн. 19.
Нахмарити гл. безл. Покрыться (тучами), заволочь (тучами). Нехай лишень виясниться, бач, як нахмарило.
Оздобний, -а, -е. Красивый, изящный, украшенный.
Підкол, -лу, м. Дѣйствіе отъ гл. підколоти. Харьк.
Пугарчик, -ка, м. 1) Ум. отъ пугарь. 2) Рюмка. Шух. І. 307.
Рогозовий, -а, -е. Сдѣланный изъ рогози. На козаку бідному нетязі три сиромязі, опанчина рогозовая, поясина хмельовая. Дума.
Свердельчик, -ка, м. 1) Ум. отъ свердел. 2) Мѣтка на мѣшкахъ дегтемъ въ формѣ, напоминающей буравъ. Новомоск. у. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦЬОМКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.