Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бузувір, -ра, м. = безувір.
Волокти, -чу, -чеш, гл. Тащить, влачить, тянуть. Так потомились, що насилу ноги волочуть. Рудч. Ск. II. 48. Убив корову, взяв на плечі та й волоче. Рудч. Ск. II. 189.
Дика́рь, -ря́, м. Родъ камня. Камінь-дикарь. Славяносерб. у.
Драп меж. См. дряп.
Нази́рити, -рю, -риш, гл. Насмотрѣть, усмотрѣть. Назирив він коненя на ярмарку. Рудч. Ск. II. 175. Стемніло. Назирив я в полі — огонь кладуть хлопці, ночують. К. (О. 1861. IV. 151).
На́ров, -ву, м. = норов.
Повіхтериця, -ці, ж. Вихрь, буря. Вх. Уг. 260.
Проднювати, -днюю, -єш, гл. Провести день.
Тротина, -ни, ж. = трутизна. До синонька п'є червоним вином, невістці дає саму тротину. Гол. І. 186. Ум. троти́нонька.
Увести, -ся. Cм. уво́дити, -ся.