Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відкочувати 2, -чую, -єш, гл. Откочевать. Татаре.... одкочували собі геть у.... степи. К. Хмельн. 13.
Вояченько, -ка, м. Ум. отъ вояк.
Дрожа́чка, -ки, ж. Раст. Briza media. Шух. І. 20.
Закриви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Закривиться, искривиться. 2)на ко́го. Начать походить на кого, начать дѣлаться кѣмъ. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь. Гул. Арт. (О. 1861. III. 87).
Зачеря́пити, -плю, -пиш, гл. = зачерпнути. Сорока-білобока тоді злетіла в колодязь, зачеряпила там води да й винесла Іванові. Рудч. Ск. І. 136.
Зго́дяний, -а, -е. Договоренный. Ми ще не згодяні. Черк. у.
Наддира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. надде́рти, -ддеру́, -ре́ш, гл. 1) Надрывать, надорвать, наддирать, надодрать. 2) Сдирать, содрать часть шкуры съ животнаго. Їдну козу наддер, та вона вирвалася та побігла. Уманск. у.
Поинакшати, -шаю, -єш, гл. Измѣниться. Садок сей у вас зараз поинакшав би.
Приговтатися, -таюся, -єшся, гл. Освоиться, ознакомиться.
Студено нар. Холодно. Так студено у хаті. Гн. II. 17.