Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жабур

Жабу́р, -ру́, м. = жабуріння. (Болото) поржавіло, від жабуру зелене. Греб. 369.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 470.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАБУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАБУР"
Батуньо, -ня, м. Ум. отъ батько.
Зажига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Ячмені зажигаються, — солов'ї щебетать забуваються; ячмені позажигались, — солов'ї щебетать позабувались. Мил. 93.
Засмутні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться.
Ма́льство, -ва, с. Малолѣтство, дѣтство. Терпіла з мальства всяке зло. Мкр. Г. 18.
Молда́вський, -а, -е. Молдавскій. Ей, Василию молдавський, господарю волоський! АД. II. 100.
Попер, -пру, м. Перець. Вх. Лем. 453.
Топтанина, -ни, ж. Хожденіе взадъ и впередъ, бѣготня. Шейк.
Усмерть нар. До смерти. Того заїла всмерть, другого обідрала. Гліб.
Хльоп! меж., выражающее ударъ. А він бабу хльоп в писок. Cм. хляп.
Шкребти, -бу́, -бе́ш, гл. = скребти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАБУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.