Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жабуніти

Жабуні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = жабоніти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 470.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАБУНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАБУНІТИ"
Бляхарь, -ря, м. 1) Жестяникъ, жестяныхъ дѣлъ мастеръ. 2) Кровельщикъ. Могилев. у.
Горшкодра́й, -дра́я, м. Починяющій горшокъ, стягивая его проволокой, обыкновенно — бродячій мастеръ. Фр. Пp. 138.
Ґаздонька и ґаздачка, -ки, м. Ум. отъ ґазда.
Зде́ржати, -ся. Cм. здержувати, -ся.
Калавурити, -рю, -риш, гл. Заимств. изъ русск. яз. Караулить. Оце за ким ходимо, калавуримо. ЗОЮР. 1. 78.
Обрубка, -ки, ж. Опушка тулупа. Мнж. 187.
Постарувати, -ру́ю, -єш, гл. Распоряжаться нѣкоторое время въ качествѣ старшаго.
Срач, -ча, м. Ретирадъ, нужникъ, отхожее мѣсто. Макс. (1849) 69.
Стрепет, -та, м. Птица стрепетъ. Крикнув перепел в ярочку, стрепет приснув над тернами. Щог. В. 53.
Улучність, -ности, ж. Мѣткость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАБУНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.