Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жабалуха

Жабалу́ха, -и, жабелу́ха, -хи, ж. Большая лягушка. Аѳ. 399.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 469.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАБАЛУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАБАЛУХА"
Бобовник, -ка, м. Раст. Menyanthes trifoliata L. ЗЮЗО. І. 128.
Варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.
Дружко́, -ка́, м. Приглашенный родителями жениха женатый мужчина; онъ распоряжается свадьбой. МУЕ. ІІІ. 93. Сим. 11. КС. 1883. II. 380. На тарілку положать рушник і дадуть дружкові, піддружому і старостам. Мет. 190. Аж ось крикнув дружко: «старости, пани підстарости! благословіте молодих вивести з хати на двір погуляти. Кв. І. 14. Ум. дру́женько, др́жонько. Грин. ІІІ. 436. Одчиняйте сватам хату, друженькам пивницю. Н. п.
Кілювати, -люю, -єш, гл. Задѣлывать, забирать стѣну вертикально поставленными жердями. Кілювати хату. Камен. у.
Леляк, -ка, м. Козодой, лилокъ. Радом. у.
Лі́туватися, -туюся, -єшся, гл. = літувати. Констант. у.
На́рід, -роду, м. = народ. Любить бо нарід наш. Єв. Л. VII. 5.
Скорс, -са, м. 1) Загнутый конецъ полоза у саней. Канев. у. 2) Отрубокъ пня, служащій болванкою для трубокъ. Вас. 148.
Стілечки, стілечко, нар. Ум. отъ стільки.
Шахрайство, -ва, с. Мошенничество.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАБАЛУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.