Боголюбець, -бця, м. Боголюбецъ.
Гу́слі, -сел, ж. мн. 1) Гусли. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! На гуслі грає, красно співає. 2) Скрипка. Въ свадебной пѣснѣ: Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. Ум. Гу́сленьки. гу́слоньки, гу́совки. Та все стиха у гуслоньки грає. Гусовки шмарте до гусевниці.
Єпархія́́льний, -а, -е. Епархіальный.
Забра́ння, -ня, с. Взятіе, захватъ.
Закаса́ти, -ся. Cм. зака́сувати, -ся.
Красно нар. Хорошо, прекрасно, красиво. Красно в садочку. Три дні не живився, а красно дивився. На гуслях грає, красно співає. красно, красненько дя́кую. Очень, весьма благодаренъ. Ум. красненько, красне́сенько.
Пашіти, -шу, -шиш, гл.
1) Издавать сильный запахъ. Погана смердюча горілка — аж із рота пашить.
2) Пышать, бить (о пламени). А полум'я з рота так і паше, так і паше.
Прагнущий, -а, -е. Жаждущій. Був єм прагнущий, — не напоєлисте мене.
Собакуватий, -а, -е. Придирчивый, злой. Собакуватий у нас урядник — страх.
Цибатень, -тня, м. = цибань.