Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Влада, -ди, ж. Власть.
Ворок, -ка, м. 1) Мѣшокъ. Питався лях: «Що ти постелив?» — Ворок. — «Чим ти вкрився?» — Воротом. — «Що ти поклав у голови?» — Ворок. — А він уліз у мішок, то постелився і вкрився й під головами, й під ногами, — то все один. Ном. № 1308. 2) Небольшой мѣшочекъ со скошенной нижней частью такъ что внизу только одинъ уголъ, — служить для отдавливанія творога. Ум. ворочок. Мнж. 177. Висів під полом у ворочку сир. Мнж. 81. Йде хазяйка у комору та й тягне чого небудь ворочок. О. 1862. І. 73.
Кантоха, -хи, ж. = карто́ха. Сумск. у. Наберуть мішків п'ять кантохи. Грин. І. 99.
Лінтюга́, -ги, об. Лѣнтяй, лѣнтяйка. Ну й лінтюга! — усе б лежав! Харьк. у.
Пообриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Оборваться (во множествѣ).
Поосновувати, -вую, -єш, гл. Основать (во множествѣ).
Потоляти, -ля́ю, -єш, гл. Потворствовать.  
Принародно нар. = прилюдно. Александров. у. Прилюдно, принародно бито. Мир. ХРВ. 286.
Розгонити, -ню, -ниш, гл. = розганяти. Гуща дітей не розгонить. Ном. № 1369.
Розмордувати, -ду́ю, -єш, гл. Раздражить, сдѣлать безпокойнымъ (бранно). Грець його розмордував.