Вичинити, -ню, -ниш, гл. Вычинить.
Навскі́с нар. Наискось. Cм. навкіс, навкоси.
Повожатий, -того, м. = поводарь. Ішов кобзарь до Київа та сів спочивати: торбинками обвішаний. його повожатий.
Сторожувати, -жую, -єш, гл. Дѣлать сторожі. Cм. сторож 3.
Стуга 1, -ги, ж.
1) Плетеная коробка изъ лозы, обмазанная глиной — для сохраненія зерна, муки. Розумна жона, як стуга пшона.
2) Коробка изъ дуба. Виносе стужку з пирогами на місто. Ум. стужка, стужечка. Узяли стужку з калачами.
Сувій, -во́ю, м. Свернутая штука холста. Мати (легенько їм згадається) самого лляного полотна два сувої дали. Ум. сувійчик.
Тамадиль нар. = туди.
Упліт, -льоту, м. 1) Косоплетка, лента вплетаемая въ косу. Хто ж мою русу косу росплете? Хто ж мої упльоти побере? 2) Женская прическа, причесанные и заплетенные женскіе волосы.
Утічка, -ки, ж.
1) = утік.
2) Шовъ, гдѣ доски сбиты загвідками.
3) у́тічка. Вставка (въ деревянный брусъ и пр.).
Чортяк, -ка, м. = чорт. З тих склепів виходит чортяк. Пішли до того замку і здибали чортяка.