Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигук, -ку, м. Крикъ, выкрикъ. Козаків угледено.... вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків. МВ. ІІІ. 56, 130.
Дзюрча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Журчать. Дзюрчить біжить криниченька, наповня ставок. К. Досв. 157.
Дихави́ця, -ці, ж. 1) Удушье, одышка. 2) Запалъ у лошадей. 3) Болотистое мѣсто. Вх. Лем. 410.
Задрі́па, -пи, об. Забрызгавшійся грязью.
Зятенько, -ка и зя́течок, -чка, м. Ум. отъ зять.
Кабиця, -ці, ж. 1) Очагъ въ землѣ (въ сѣняхъ или на дворѣ) для приготовленія пищи. Вас. 194. Онучи инші полоскали, другії лежа розмовляли, а хто трудився у кабиць. Котл. Ен. VI. 20. Горить огонь тихенько на кабиці. Шевч. 2) Круглая или четырехугольная яма, въ которой помѣщается гончарная печь. Вас. 180.
Переламуватися, -муюся, -єшся, сов. в. переломи́тися, -млюся, -мишся, гл. 1) Переламываться переломиться. Я на той ціпок як ізоперсь, то піпок переломивсь. Рудч. Ск. І. 109. 2) Дѣлиться, подѣлиться съ кѣмъ чѣмъ либо, переломивъ его. Нехай вона (молода) возьме окраєць та переломляться (з молодим) пополам. Возьми, дочко, та переломіться та з'їжте. ХС. ХII. 423.
Подаватися, -даюся, -є́шся, сов. в. податися, -дамся, -дасися, гл. 1) Подаваться, податься, наклоняться, наклониться. Зелененька ялиночка на яр подалася. Чуб. V. 122. 2) Раздаваться, раздаться, расширяться, расшириться. Ном. № 12013. Широкая да улиця да ще й подалася. Чуб. V. 421. 3) Отступать, отступить, подвигаться, подвинуться. Перед мечем назад не подається. К. Іов. 89. 4) — кому. Уступать, уступить, податься. Грицько перший, раз подався кацапові, а другий раз не подався. Рудч. Ск. І. 201. 5) Ослабѣть, похудѣть. Його жінка дуже подалась, змізерніла, зблідла. Лев. Пов. 155. 6) Отправляться, отправиться. Подалась до річки. Мнж. 1. Подалась на чуже село. Г. Барв. 366. Глянув тільки в хату, та й подавсь геть у поле. Зміев. у. Осідлали кониченьки, в степи подалися. Грин. ІІІ. 591. 7)на поталу. Cм. потала.  
Посоромно нар. Совѣстно, стыдно.
Постугоніти, -ню, -ниш, гл. Погудѣть, погрохотать глухо нѣкоторое время.