Гре́бувати, -бую, -єш, гл. = Гребати.
Дубо́чок, -чка, м. Ум. отъ дуб.
Жури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Печалиться, грустить, сокрушаться. Не журима, дівчинонько, ще ж ти молоденька. Журилась мати, плакала дуже жінка, а нічого робити: провели свого Трохима аж у губерню. Як дівчині не журиться, — козак покидає! Жури́тися ким. Заботиться о комъ, принимать къ сердцу чью участь. Ой ти, братіку-жайворонку, не журися ти нами: годує Господь малі мої діти дрібними кришечками. Жури́тися за ким, по ко́му. Грустить, печалиться по комъ. Ти не знаєш, моя мати, за ким я журюся. Ой умру я, умру, та буду дивиться, ой чи будеш, мій миленький, по мені журиться? Ой чи журиться отець-мати по мені? Жури́тися за чим, — чим. Заботиться о чемъ, хлопотать о чемъ. Журився за м'ясом, а м'ясо само йде. Дурень нічим ся не журить: горілку п'є і люльку курить. Не журіться життям вашим.
Наража́тися, -жаюся, -єшся, гл. Нараджуватися. Ой там Михальок умивається, із своїм таточком наражається.
Недомока, -ки, ж. Недостаточно вымоченное волокно конопли и потому грубое и жесткое.
Обрада, -ди, ж. Обсужденіе, совѣщаніе; совѣтъ. Ум. обрадонька. Нема мені обрадоньки од мого нелюба.
Посичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣѣ: пошипѣть.
Ростягати, -га́ю, -єш, сов. в. ростягти́, -гну, -неш, гл.
1) Растягивать, растянуть. Коники, ростягли свої сухі ребра, мов хорти й винесли балагулу з багна.
2) Растаскивать, растащить. Парубки кинулись розбороняти і ледві їх ростягли.
3) Растягивать, растянуть (слова при разговорѣ).
Тетерчин, -на, -не. = тетерин. Тетерчине мнясо.
Шабувати, -бу́ю, -єш, гл. У гребенщиковъ: съ обыкновенной столярной пилы состругивать напильникомъ бока, чтобы полотно стало очень тонкимъ и пригоднымъ для работы.
