Бабкува́тий, -а, -е. 1) Старообразный, морщинистый. Він став зовсім бабкуватий. 2) Бабкува́та. Немного занимающаяся знахарствомъ. Вона инколи помогала людям од хвороби — бабкувата, значить, була.
Досновиґа́тися, -ґа́юся, -єшся, гл. Дошляться, дошататься.
Жите́чний, -а, -е. Житейскій. Ведуть розмову про хазяйство, про свої втрати та користі, — завсідні житечні турботи.
Оббірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обібрати, обберу, -ре́ш, гл.
1) Обирать, обобрать.
2) Объѣдать, объѣсть, обгладывать, обглодать. Сидить хлопець коло стола, курча оббірає. Тоді вовці-сірохманці нахождали і орли-чорнокрильці налітали, в головках сідали, біле тіло коло жовтої кости оббірали.
3) Избирать, избрать, выбрать. Собі місця не обібрав. Ні читати, ні писати, а хотять за короля обібрати. Обібрали одного з себе і послали до його баби. Ой дівчино люба, мила... ти ж то мене обібрала і одного в світі покохала.
Овощ, -щу, м. Плодъ. Принесіть же овощ, достойний покаяння.
Письменний, -а, -е. Грамотный. Письменному книжка в руки.
Полковник, -ка, м. Полковникъ, начальникъ полка въ одномъ или обоихъ значеніяхъ. Кому, красо, достанешся, чи сотнику, чи полковнику? Ум. полковничок.
Сповіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. сповісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Извѣщать, извѣстить, увѣдомлять, увѣдомить. Я один утік і прибіг тебе сповістити.
Спотикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. спітка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Пила та гуляла, поки лихо не спіткало.
Стебло, -ла, с. 1) Стебель. Хоть колос похилився, стебло зелененьке. Один я на світі, — стебло серед поля. 2) Рукоятка, напр. ложки, желѣзныхъ видъ и пр. 3) Нижняя длинная часть прядильнаго гребня, вставляемая въ донце. Нижняя часть кужілки. (Cм.). 4) Стволъ пастушьей трубы (до раструба). Ум. стебельце, стебе́лечко. А в сусіда стіжок сіна, а у мене ні стебельця. Чи хміль по дорозі, чи стебелечко?