Відволати, -лаю, -єш, гл. Первоначально значило: отозвать, теперь употребляется въ выраж. біду відволати. — Избавиться отъ бѣды. Мені тебе хоч жалко, мила, біди не можно одволать. відволати или відволати від смерти. Спасти отъ смерти, отходить. Бабусю Настю поховали і ледве, ледве одволала Трохима діда. Він мене од смерти одволав.
Кимачок, -чка, м. Ум. отъ кимак.
Налупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Налупиться. Вже як налупилось, то й вилупиться. 2) Нажраться. Налупивсь, як рябко дерти.
Ницак, -ка, м. Низкій душею человѣкъ; низкопоклонный льстецъ. Покиньте зараз римських ницаків.
Падалиця, -ці, ж.
1) Осыпавшіеся плоды, высыпавшееся зерно.
2) Растеніе, выросшее изъ падалиці 1.
3) Родъ ужа? гадюка?
Передовий, -а, -е. Передовой.
Притяг, -гу, м. Часть ловушки для звѣрей. Cм. понолодва.
Рання, -ня, с. = ранок. Ще від самого рання сестри виглядали Антося. що-рання = що ранку. Що-рання по сто палок давати.
Свекруха, -хи, ж. Свекровь. Чужа хата такая, як свекруха лихая. Ум. свекрівонька, свекро́вця, свекрушенька.
Фундатор, -ра, м. Основатель, учредитель. О, предки Вишневецьких і Корецьких, фундаторі монастирів спасенних!
