Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дяконенко

Дяконе́нко, -ка, м. Сынъ діакона.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКОНЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКОНЕНКО"
Басанунча, -ча́ти, с. Маленькая крайка. Вх. Лем. 390.
Бодячок, -чка, м. 1) Ум. отъ бодяк. 2) — польовий. Раст. Eryngium planum. Лв. 98.
Круги нар. = круг. Намітивши на ньому (яблуці) яке місце, вести від того місця пальцем круги яблука. Дещо.
Любля́нка, -ки, ж. = любанка. Ум. любля́ночка. Любили ж мене три любляночки. Грин. ІІІ. 21.
Мусяндровий, -а, -е. ? Скільки бідні школяри муки приймуть, поки вивчуть сі мусяндрові вірші. О. 1862. VI. Зъ нар. уст. 53.
Олживий, -а, -е. Лживый. К. Бай. 150.
Помінитися, -ню́ся, -нишся, гл. Дать обѣщаніе, пообѣщать, обязаться. (Гроші) до церкви помінилась на молебінь однести. О. 1861. VI. 73. Я помінилася поставити свічку за сорок копійок. Харьк. Помінивсь дочку за мене дати. Черк. у.
Сусідин, -на, -не. Сосѣдовъ, сосѣдкинъ. Оце, каже, попова хата, це — Трохимова, а це кумова, а це сусідина. Рудч. Ск. І. 174.
Укорити Cм. укоряти.
Хамаркати, -каю, -єш, гл. Читать невнятно, подъ носъ. Козел. у. Хамаркає, наче дяк на криласі.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯКОНЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.