Вайлом нар. Во множествѣ, толпой. По сіль або там по рибу не ходять по одному, а все вайлом.
Лантух, -ха, м.
1) Большое рядно, употребляющееся для ссыпки въ него хлѣбныхъ зеренъ.
2) Большой мѣшокъ. Де можна лантух, там торби не треба. Ум. лантушок. Ув. лантушище.
Мета́лец, -лця, м. Сказочный змѣй, берущій хвостъ въ ротъ и катящійся колесомъ и свистящій предъ дождемъ.
Наплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. напливти́, -ву, -веш, гл. 1) Наплывать, наплыть, натекать, натечь. Неначе хвилі напливали. 2) Натыкаться, наткнуться, на что-либо, плывя.
Обабитися, -блюся, -бишся, гл. Обабиться, изнѣжиться. Обабивсь ляхівкою окаянний.
Позаколювати, -люю, -єш, гл. Заколоть (многихъ).
Порошок, -шку, м. Ум. отъ порох.
Сапнути, -ну, -неш, гл. Подуть, потянуть. Сапнуло з печері холодом. З провалля сапнуло чадом.
Слиж, -жа, м.
1) = сляж. Сімсот соколят на одній постелі сплять. — Слижі на горищі.
2) Рыба Cobitis barbatula, голецъ.
Сторонній, -я, -є. Посторонній, чужой. Стороннії люде.