Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дюдя

Дю́дя, -ді, ж. Дѣтск. холодъ, холодно. О. 1861. VIII. 8. Ум. дю́дька, дю́дінька, дю́дічка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЮДЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЮДЯ"
Винятковий, -а, -е. Исключительный. Желех.
Зірну́ти, -рну, -не́ш, гл. = зорнути.
Мотови́льце, -ця, с. 1) Ум. отъ мотовило. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 380. Ум. мотовилечко.
Нездоровкуватий, -а, -е. Болѣзненный, хилый.
Пошпарувати, -ру́ю, -єш, гл. Замазать въ стѣнѣ глиной щели и углубленія.
Промаґлювати, -люю, -єш, гл. Прокатать извѣстное время на каткѣ (бѣлье).
Сапувальник, -ка, м. = сапальник. Лохв. у.
Скальний, -а́, -е́ 1) Скалистый, утесистый. 2) — олій. Горное масло, нефть.
Страховий, -а, -е. ? В Крим дорога дуже далекая, а ще хура страховая. Чуб. V. 1044.
Удавлений, -а, -е. Заглушенный. Стало чуть наче вдавлений голос, як от би з затуленого рукою рота. Екатер. у. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЮДЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.