Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

душогубка

Душогу́бка, -ки, ж. 1) Душегубка, убійца. Ой помалу, малу, душогубко, грай, да не врази ж мого серденька вкрай: ти ж мене, сестро, з світу згубила, ніж у серденько да й устромила. ЗОЮР. II. 22. 2) Маленькая лодка, преимущественно выдолбленная изъ одного дерева. Вас. 152. Сим. 152.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУШОГУБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУШОГУБКА"
Дармої́дка, -ки, ж. Дармоѣдка, тунеядка.
Жа́чка, -ки, ж. = жатка. Це кошено жачкою: бачите, як одмітно од того, де косою кошено. Полт. г.
Ластовиння, -ня, с. Веснушки. Хто має ластовиння на виду, то, побачивши вперше весною ластівку,... умивається, щоб не було того ластовиння. Ном. № 266. Ото як тебе ластовиння обсіло!
Нагру́бка, -ки, ж. Нападки, поклепъ. То нагрубка була на мене та й годі, а я зовсім не брав. Новомоск. у.
Підгорнути, -ся. Cм. підгортати, -ся.
Пописати Cм. пописувати.
Посколупувати, -пую, -єш, гл. Сковырять; исковырять (во множествѣ).
Поскошувати, -шую, -єш, гл. Скосить (во множествѣ). Дивувались вони, що чії ж то лани позаростувані, не поскошувані. Чуб. V. 981. Поскошую і хлібець, і сіно. О. 1862. II. 58.  
Скореняти, -няю, -єш, сов. в. скорени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Искоренять, искоренить. Нашого насіння ніхто не скоренить. КС. 1883. IV. 773.
Шевченко, -ка, м. Сынъ сапожника. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУШОГУБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.