Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Близько нар. 1) Близко. Близько — слизько, далеко — легко. Посл. ні близько! И не подходи! Вони ну благати пана, а він — ні близько! О. 1862. І. 61. 2) Употребл. какъ предл. съ родит. пад.: возлѣ, подлѣ. Чуб. ІІІ. 291. Росла калина близько озера. Чуб. V. 148. Ум. близенько, близесенько.
Бовтач, -ча, м. = бовт 1. Вх. Пч. II. 26.
Будячок, -чка, м. Ум. отъ будяк.
Гадючин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный гадюкѣ. Не лай гадючину матір. Чуб. II. 12.
Гидість, -дости, ж. = гидота. Переясл. у.
Знечев'я, нар. Неожиданно. Як ось знечсв'я вбіг Меркурій, засапавшися, до богів. Котл. Ен. II. 20. Собака знечев'я як кинеться на мене. Cм. нечевля.
Нецьки, -цьок, ж. мн. = ночви. Проскуров. у.
Пастущина, -ни, ж. Плата пастуху. Желех.
Поздувати, -ва́ю, -єш, гл. Сдуть (во множествѣ). Будем дути так, щоб всі гори і ліса поздувать, щоб скрізь рівно було. Чуб. II. 15.
Поминати I, -наю, -єш, сов. в. пом'янути, -ну, -неш, гл. 1) Поминать, помянуть, упомянуть, назвать по имени. Хто мене пом'янув, щоб той не минув. Ном. 2) Поминать, помянуть (усопшаго). Чуб. V. 370. Хреста ніхто не поставить і не пом'яне. Шевч.