Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безгоміння, -ня, с. Безмолвіе. На місяцеві спокон-віку безвітря, безгоміння. Ком. І. 41.
Бистрянка, -ки, ж. 1) Раст. Alburnus baldneri. Шейк. 2) Быстрая и глубокая рѣчка. Ум. бистряночка. Течуть річки бистряночки, що й не перескочу. Чуб. V. 577.
Гнатися, -женуся, -нешся, гл. 1) Гнаться. От котик як почув, як погнавсь.... Гнавсь, гнавсь, не догнав. Рудч. Ск. І. 28. 2) Мчаться. Грин. ІІІ. 565. Скажи, коню, до кого це ви так нагло гнались? Шевч. 641.
Дурноля́пський, -а, -е. Глупый, высказанный наобумъ. Дурноляпські речі шкода й слухать.
Злущувати, -щую, -єш, сов. в. злущити, -щу, -щиш, гл. Сдирать, содрать, счистить.
Нажи́во нар. На жизнь. Пив горілку не наживо, а на смерть. О. 1861. X. 32.
На́зирком нар. Слѣдомъ, не выпуская изъ виду. Пішов, а я за ним назирком: до яких се знакомих людей він ходить. МВ. І. 62.
Стійло, -ла, с. = стігло. Знай коза своє стійло. Ном. № 991. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба; що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано? О. 1861. V. 67.
Теперка, тепе́рки, тепе́ркива, нар. Ум. отъ тепер.
Ужарити, -рю, -риш, гл. 1) Ужарить, дожарить. Добре вжарила гуску. 2) = ушкварити. Як ужарив козака — аж курява встала. 3) Ударить. Він її як ужарив, то вона.... на дванадцяті сутки здохла. Грин. І. 157.