Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балабонити, -ню, -ниш, гл. Звонить, бренчать (напр., бубенчиками, погремушкой).
Видупкати, -каю, -єш, гл. Вытоптать. Попід бором, попід лісом зродилося просо; наїхали коровайниці і видупкали босо. Чуб. IV. 225.
Йолоповатий, -а, -е. Глупый. Йолоповатому хліб попадається, та не вміє їсти. Лебед. у.
Кінцьовий, -а, -е. = кінцевий. кінцьо́вий гребінець. Гребень изъ верхушки (конца) рога. Вас. 164.
Насолодити Cм. насолоджувати.
Повизволяти, -ля́ю, -єш, гл. Освободить (многихъ). З неволі престрашенної нас повизволяла. К. МБ. III. 249.
Розбір, -бо́ру, м. Разборъ, различіе. Нікому нема розбору, не вважають нікого. Кв. І. 148.
Скаль, -ля, м. Часть роя пчелъ, вылетающая предварительно, чтобы отыскать мѣсто для роя. Желех. Як має виходити рій, то дня за два виходить скаль да й літа, поки знайде способне місце — тоді і рій летить. Радом. у. Cм. скала 2.
Сновида, -ди, об. Лунатикъ. Лохв. у.
Улякатися, -каюся, -єшся, сов. в. улякнутися, -нуся, -нешся, гл. Пугаться, испугаться. Та тоді й улякнувся: Боже мій, шо я наробив! Грин. ІІІ. 587. Ой як дівча ся улякло, на коліна пред ним клякло. А ти, дівча, не влякайся.... Гол. І. 235.