Безкосий, -а, -е. Не имѣющій косъ. Безкоса дівка.
Ділі́ння, -ня, с. Дѣленіе, раздѣленіе.
Канути, -ну, -неш, гл.
1) Капать, течь. Держить палаш в правій руці, а з палаша кровця кане. Ой зоре, зоре! — і сльози кануть, — чи ти зійшла вже на Україні?
2) Исчезать. Зірочка покотилась, далі друга, третя — і поховались у синьому небі, мов у море канули. Бідна ж моя голівонько! всі надії мої канули.
Кияхуватий, -а, -е. О просѣ: кияхувате просо — то просо, кисть котораго собрана вмѣстѣ, всѣ вѣточки прижаты. Cм. кийкуватий.
Ланцюговий, -а, -е. Цѣпной.
Постеління, -ня, с. Тюфякъ, перина.
Смітник, -ка, м. Мѣсто, куда сбрасываютъ соръ, мусоръ. Ум. смітничо́к. Найшла на смітничку ложку та в тин устромила.
Стовпований, -а, -е. . — невід Неводъ, въ которомъ составныя его части (плахти) прикрѣплены къ канату по своей длинѣ.
Умовний, -а, -е. 1) Условный.
2) Сговорчивый, котораго легко уговорить.
Чотиріста числ. Четыреста. Янчар чотиріста.
