Глевтюк, -ка, м. = глевтяк.
Довередува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. 1) Добиться капризами чего. Та вона ж не панянка! Нехай вже ті вередують, поки довередуються свого. 2) Докапризничаться.
Задріботі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Быстро заговорить, засыпать скороговоркой. Я не хочу нічого знати, слухати, бачити! — задріботіла пані. 2) Засеменить (ногами). А хлопці, взявшись у боки, задріботять ногами, то вдарять тропака.
Зазича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зази́чити, -чу, -чиш, гл. = позичати, позичити. Ті гроші, що твій чоловік зазичив у Загнибіди, хай твоя дочка одслуже.
Кохати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Любить (кого-либо). Ой ти, дівчино, мислоньками блудиш, сама ти не знаєш, кого вірно любиш. Ой знаю, знаю, кого я кохаю, тілько я не знаю, із ким жити маю. Хто вірно кохає, той часто вітає. Батько й мати твої живуть при тобі і дякують... що ти їх при старости й кохаєш і поважаєш. 2) Взлелѣивать, возрощать, воспитывать (о дѣтяхъ, животныхъ, растеніяхъ). Кошару дитину кохала, любила, — крій себе не маю. Ой косо, косо, кохана, сім літ я тебе кохала! Cм. викохати.
Ніздря 2, -ри(і), ж. Мездра.
Перезвати Cм. перезивати.
Розчитатися, -та́юся, -єшся, гл.
1) Начать читаться. Само ся світло позажигало, сами ся книги та й розчитали.
2) Увлечься чтеніемъ. Саме тільки розчитався, а тут треба йти.
Степ, -пу, м. Степь. Тут тобі, серденько, в степу погибати. Степ широкий. Послала мене мати в степ пшениці жати. Степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Ум. степо́к, степо́чок.
Угудина, -ни, ж. = огудина.
