Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

До́раз, дора́зу, нар. Сразу. Той і стихнув доразу. МВ. І. 133. А мати як ся дознала, дораз на гору біжала. Гол. II. 712.
Жереб'я́, -я́ти, с. Жеребенокъ. Їхала Пречиста Мати на осляті, Сус Христос на жереб'яті. Грин. II. 35. Ум. жереб'я́тко. Чуб. ІІІ. 452.
Пасерб, -ба, м. Пасынокъ.
Перечасувати, -су́ю, -єш, гл. Переждать, повременить. Як перейде дорогу лиха година, то не йди, вернись та перечасуй, то тоді вже йди. Лебед. у. Тупотун переписував, довгим товаришам пересміятись і став далі казати. Г. Барв. 314.
Посупитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Нахмуриться. 2) = похнюпитися. Ну, годі ж тобі, дочко, посупившись стояти. Шевч. 289.
Рамкастий, -а, -е. Съ зарубками. Вх. Лем. 459.
Розбійниця, -ці, ж. Разбойница.
Сесе мѣст. Это. Ні за сесе, ні за тото. Фр. Пр. 6.
Хава, -ви, ж. Челюсть. Желех. Ум. хавка.
Шипот, -та, м. 1) Шепотъ. Чую: шипот, — аж то він шепочеться з дівчиною. Новомоск. у. 2) Струя воды, бьющая съ горы внизъ. Ямпол. у. 3) Порогъ на рѣкѣ. Шух. I. 7.