Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуйний

Дуйний, -а, -е. Сильно дующій (о вѣтрѣ). Дуйні вітрове, дрібні дожджове. Гол. ІІ. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЙНИЙ"
Блигом, блигомий, -а, -е. Близкій. блигомий світ! Близкій свѣтъ! Ном. № 11424. Блигомий світ, щоб туди йти.
Бульвинка, -ки, ж. Луковка. Желех.
Валюка, -ки, об. Лѣнивецъ, лежебокъ. Харьк. у. О. 1862. IX. 66.
Гаїна, -ни, ж. = гай. В зеленій геїні, при низькій долині, козак грає і співає о любій дівчині. Гол. І. 386.
З'юртуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = загартуватися. На дворі з'юртувались і на щось дивились, до сіней як хмара ринуть, товпляться, гукають, Харитину, всю беседу й молодих лякають. Мкр. Н. 26.
Ланцюжок, -жка́, м. Ум. отъ ланцюг. Цѣпочка. (Дідона) взяла кораблик бархатовий... і начепила ланцюжок. Котл. Ен. І. 21. На грудях у його гойдався важкий золотий ланцюжок. Левиц. І. 518.  
Лега, -ги, об. Лежебокъ.
Піхтура, піхтуро́ю, нар. = піхом. К. ЧР. 114.
Рум'янка, -ки, ж. Раст. Anchusa officinalis L. ЗЮЗО. І. 111. Ум. румя́ночка. Та гляну я в долиноньку, аж там ходять паняночки та зривають рум'яночки на неділю на віночки. Чуб. V. 353.
Чосник, -ку, м. = часник. МУЕ. І. 96.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.