Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дужчати

Дужчати, -чаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться сильнѣе. 2) Выздоравливать, оправляться. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЖЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЖЧАТИ"
Гвіздок, -дка, м. 1) Гвоздь. Ном. № 12909. 2) = гак 2. Вх. Пч. II. 25. Ум. гвіздочок.
Журавли́ще, -ща, м. Ув. отъ журавель.
Зако́чистий, -а, -е. = закотистий. Пошила сорочку Юхимові, з закочистим коміром, а він і не хоче надівати. Васил. у.
Зашкарупі́ти, -пі́ю, -єш, гл. = зашкарубнути. Желех.
Кла м. мн. = ікла. Cм. ікол. Желех.
Оживляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оживити, -влю, -виш, гл. Оживлять, оживить. Достать там цілющої і живущої води, то я тоді їх оживлю. Рудч. Ск. І. 155.
Пакілля, -ля, с. соб. Колья. Німота поморилась після дороги, поприпиняла до пакілля коней і лягла спать. Драг. 422.
Плаксійка, -ки, ж. Плакса. Мнж. 189. Така плаксійка: є чого, нічого, — усе плаче. Мнж. 163.
Радний II, -а, -е. , радній, -я, -є. Совѣтующій, подающій совѣтъ. Став тоді старий князь своїм радним слугам казати. ЗОЮР. І. 177.
Тузяка, -ки, м. Ув. отъ туз.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУЖЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.