Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дударик

Дуда́рик, -ка, м. Ум. отъ дударь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДАРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДАРИК"
Білуха, -хи, ж. Бѣлолицая, бѣлая какъ снѣгъ женщина, блондинка. Шейк. Ум. білушка.
Вдова, -ви, ж. = удова.
Глибінь, -ні, ж. Глубина. Є місцями глибень така, що й дна не достанеш. Канев. у. Морська глибина. Ном. № 395.
Диво́та, -ти, ж. 1) Удивленіе. 2) Удивительная вещь. То не дивота, що до чарки охота.
Замі́рити, -ся. Cм. заміря́ти, -ся.
Лехва́ря, -рі, ж. Невкусный супъ. Вх. Зн.
Підстрибнути Cм. підстрибувати.
Пообполіскуватися, -куємося, -єтеся, гл. Ополоскаться (о многихъ). Тільки вскочили в воду, пообполіскувалися та й назад. Харьк. у.
Потріщати, -щу́, -щи́ш, гл. Потрещать.
Хибч, -чі, ж. Неправильность, недостатокъ, порокъ. Тут єсть якась хибч. Кіевск. у. Бридкий, як хибчі. Ном. № 8492.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДАРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.