Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дударик

Дуда́рик, -ка, м. Ум. отъ дударь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДАРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДАРИК"
Громадя́нин, -на, м. Членъ грома́ди, членъ общества. Оце зібралися ми, панове-громадяне, про от що розсудить. Гліб. Хай буде громадянином тієї землі, де уродився й виріс. О. 1861. X. 150.
Загу́рити Cм. загуряти.
За́рязь, -зі, ж. Раст. Hieracium aurantiacum. Лв. 99.
Кметувати, -ту́ю, -єш, гл. Думать, раздумывать. Так чоловік кметував, поглядаючи. Св. Л. 160.
Колядувати, -ду́ю, -єш, гл. Ходить по хатамъ и пѣть колядки. Збіраюсъ колядувати, як вже й щедрувати пора. Ном. № 512.
Обкаджувати, -джую, -єш, сов. в. обкади́ти, -джу, -диш, гл. Кадить, покадить вокругъ чего. Желех.
Осиротити, -чу́, -ти́ш, гл. Осиротить. А вража дочко! ти мене осиротила! Мій Василь од мене одцурався. МВ. І.
Перескік, -ко́ку, м. Прыжокъ при перепрыгиваніи черезъ что. Свинячий перескік. Ном., стр. 301, № 402. пішли грати на перескоки. Стали играть въ перепрыгиваніе.
Поодч.. Cм. повідч..
Пустуха, -хи, м. Шалунья. Ум. пустушка, пустушечка. Не пустуй, моя пустушко! Щог. Сл. 124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДАРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.