Буда, -ди, ж.
1) Будка, шалашъ. Із запаски напну буду.
2) Верхъ фургона.
3) Поташный заводь. Ум. будка, будочка.
Злоститися, -щуся, -стишся, гл. = злостувати. Він на мене злостився.
Кат, -та, м.
1) Палачъ. В понеділок рано Марусяка ймлено, а ві второк рано по ката послано, а в середу рано ката привезено, а у четвер рано Марусяка згублено. Що то, що він мовчить! Кажуть, що й кат не говіркий, а голову він одтинає... Переносно: мучитель, извергъ. кат-зна. Чортъ знаетъ. Воно, бач, і робота москалям кат-зна яка. кат-ма, — має. Нѣтъ, не имѣется. Багато ума, та в кишені кат-ма. На йому шапка-бирка, ізверху дірка, соломою шита, а вітром підбита, а коло околиці нічогісінько кат-має. до ка́та. Очень много. У нас ворогів до ката. В мене ім'я не одно, а єсть їх до ката. Ув. катюга. Вів їх стременний князя, найлютійший катюга з челядинців Єремії. А все таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі.
Мо́жний, -а, -е. 1) Могущественный, сильный. Можний панонько. Між иншим злом, яке чинили тоді можні люде, закопували вони межі. 2) Богатый. 3) = можливий. се можна, не мо́жна річ. Это возможно, невозможно.
Облізковий, -а, -е. = обапольний. Облізкові дошки.
Розмацатися, -цаюся, -єшся, гл. Усердно щупать.
Самоцвіт, -ту, м. Самоцвѣтъ, драгоцѣнный камень. Була убрана на весіллі в жемчузі, в дукачах і самоцвітах. Переносно: вообще что-либо прекрасное по своимъ природнымъ качествамъ. (Українська мова) зоставила багато свого самоцвіту в польській словесності.
Скалля I, -ля, с. соб. 1) Клепки бочки, кадки. 2) Лучина, щепка.
Умолити, -лю́, -лиш, гл. Умолить. Оглянься, Господи, доколі твого гніву? Доколі не даси рабам тебе вмолити?
Щебетуха, -хи, ж.
1) Пѣвунья (о птицѣ).
2) Говорунья, болтунья. Чом до мене не говориш, моя щебетухо? Ум. щебетушка, щебетушечка.
