Повбирати, -ся, гл. = повбірати, -ся.
Повичка, -ки, ж. Привычка, обыкновеніе. Би йому не дивуйте, бо в нього така повичка.
Позсукувати, -кую, -єш, гл. Ссучить (во множествѣ).
Понадавлювати, -люю, -єш, гл. Надавить (во множествѣ).
Поскочити, -чу, -чиш, гл. Прыгнуть; быстро пойти. Поскочила Орися до дверей. .
Потвір, -во́ру, м. = потвора? Привезли скриню й перину і молодую княгиню; привезено та потвір у двір; а з того потворочку хорошенько по дворочку: і хліб родить, і товар плодить, і пчілки рояться, по саду сядовляться. Ум. потворочко.
Татарка, -ки, ж.
1) Татарка. Загадав татарин татарці пару коней сідлати. 2) Раст. Allium fistulosum L.
3) Пшеница арнаутка. На св. Марка ранній овес, а пізня татарка.
4) Сортъ дыни.
5) Смушковая шапка съ съуженнымъ плисовымъ верхомъ. Ум. татаронька, татарочка.
Уміти, умію, -єш, гл. Умѣть, знать. Оттут тобі, моя доле, оттут пропадати, що не вміла, що не вміла мене шанувати. Вміли-сте, кумцю, варити, та не вміли давати. Сказала б казки — не вмію; сказала б приказки — не смію. Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра.
Урод, -ду, м. = уро5кай. Уроди у вас ладнії?
Чапко нар. 1) Усердно. 2) Скоро, поспѣшно. Кладе чапко гроші в кисетину. Ум. чапке́нько. Побіжу лиш, чапкенько попереду.