Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бібок, -бка, м. = бібка. Черк. у.
Віддушувати, -шую, -єш, сов. в. віддушити, -шу, -шиш, гл. Отдавливать, отдавить. Віддушувати сир.
Відлюдник, -ка, м. Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ.
Кукоблитися, -блюся, -бишся, гл. = кукобитися. Старенька кукоблиться то до тієї паски, то до другої. Сим. 206.
Навсто́ячки нар. Стоя, въ стоячемъ положеніи. Мнж. 154.
Одібрати Cм. відібрати.
Понаполіскувати, -кую, -єш, гл. Наполоскать (во множествѣ).
Применшувати, -шую, -єш, гл. = применшати. Ніяково і заходити, думає Христя, применшуючи ходи. Мир. Пов. II. 94.
Урадити, -джу, -диш, гл. 1) Посовѣтовать. Роспитувався, що йому робить? Ніхто нічого не врадив. Рудч. Ск. II. 104. 2) Постановить на совѣтѣ, придти къ какому-нибудь рѣшенію. Радили, радили — нічого не врадять: нема війська. Рудч. Ск. II. 10. 3) Помочь. Занедужала дитина, кричить, плаче. Горпина й сама плаче над нею, та нічого не врадить. МВ. І. 99.
Ущасливити, -влю, -виш, гл. Осчастливить. Розкажу вам, як Создатель мою душу ущасливив. К. Псал. 147.