Билина, -ни, ж. Стебель полеваго злака, травка, былина. Ой у полі билина, її вітер колише. Сам зостався на чужині, як билина в полі. Ум. билинка, билинонька, билиночка.
Водовуд, -да, м. = пт. рибалка.
Загости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Прибыть въ гости. Рад би я, моє дитятко, до тебе загостити, сирая земля двері прикрила, — не можу відчинити.
Заді́яний, -а, -е. О полевой землѣ: истощенный, много разъ пахавшійся и потерявшій плодородіе. Земля задіяна.
Ме́рва, -ви, ж. 1) Мятая, тертая негодная солома. На городі мерва. 2) Дрянь, негодное. 3) мн. = морва.
Наба́ки́р и наба́ки́рь, нар. Набекрень. Браво сидів, закинувши набакир смушеву шапку. Взяв набакирь писарь шапку.
Наді́йсь нар. Чай, вѣроятно. Люде дивуються, що я весела: надійсь горя-біди не знала.
Очеремха, -хи, ж. = черемуха.
Поперемочувати, -чую, -єш, гл. Измочить (во множествѣ).
Трусити, -шу́, -сиш, гл. 1) Отрясать, трясти. Трусити в саду яблука. От прийшов той чоловік трусити (вершу). Трясця трусить. дрантям трусити. Ходить въ лохмотьяхъ. 2) Обыскивать, производить обыскъ. 3) ко́мін, сажу трусити. Чистить печную трубу. У п'ятницю не можно сажі трусити.