Домовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. домо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Договаривать, договорить. Сльози лились, лилися козацькі, тугу домовляли. 2) Договаривать, договорить, нанимать, нанять. 3) Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. «Не сором тобі в коршмі сидіти? Маєш ти дома жінку і діти». — «На, пий горівку та не домовляй, або іди к бісу, нас не забавляй!» (Говорить пьяница укоряющей его женѣ). Бач, ти об мені й не думаєш! — домовля йому.
Карлючкуватий, -а, -е. Крючковатый, съ изгибомъ, изломомъ. Ніс довгий та карлючкуватий. Писання карлючкувате.
Катрага, -ги, ж.
1) Шалашъ; шалашъ или хижина въ пчельникѣ или надъ погребомъ.
2) Стропила для шатра. Ум. катражка. Хлопці, як їдуть на ніч коні пасти, то часом роблять для захисту катражку. Хто на сонці спать ліг і од сонця катражку зробив, з свити або з рядна, на триніжках нап'яв, або снопи поставив і на снопи накинув.
Позирати, -ра́ю, -єш, сов. в. позирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Смотрѣть, посмотрѣть, глянуть. Да полядаю, да позираю да на ту чорну хмару. Позирнувши на них гнівно, рече чоловікові.
Пооблапувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и облапати, но во множествѣ.
Спижарня, -ні, ж. Чуланъ для провизіи, кладовая.
Трояко нар. = трояково.
Улукошетити, -шечу, -тиш, гл. Убить, застрѣлить.
Химерити, -рю, -риш, гл.
1) = химерувати. Ох старі голови та розумні: химерять, химерять, та й зроблять з лемеша швайку.
2) Фантазировать, мечтать. Ох, коли б!... Та що! про се шкода химерити.
Читець, -тця, м. = читач.
