Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Винятковий, -а, -е. Исключительный.
Габов меж. Восклицаніе гуцульскихъ дровосѣковъ при спусканіи срубленныхъ деревьевъ съ горы внизъ; этимъ восклицаніемъ стоящіе внизу работники даютъ знакъ стоящимъ выше пріостановить спускъ деревьевъ. Cм. кінатов.
Диптя́нка, -ки, ж. = Димтянка. Мандрьохи, хльорки і диптянки, що продають себе на час.
Загрі́ток, -тку, м. Теплота.
Звиш нар. Выше; свыше.
Овчина, -ни, ж.
1) Овчина, овечья шкура.
2) мн. Овечья шуба. Із якої се причини вбралась теща у овчини?
Переколошкати, -каю, -єш, гл. Перепугать, привести въ смятеніе.
Унудити, -джу, -диш, гл. Утомить. Я йому кониченька унудив.
Хутра, -ри, ж. Внутренняя обмазка печи.
