Весло, -ла, с. 1) Весло. На човничку парубочок веслами іграє. 2) Родъ лопатки, которой горшечникъ размягчаетъ глину. 3) Коромысло. Ум. весельце, веселечко. Бігнуть, пливуть човенцями, поблискують весельцями.
Ге-ле-гев, меж. Окликъ зовущаго: ay! го-го! Адам заволал: геле-гев! Єво!
Догрі́матися, -маюся, -єшся, гл. Докричаться на кого нибудь. Догрімаєшся ти, що й я на тебе грімну.
Осиковий, -а, -е. Осиновый. Сядь за осиковою бороною, то побачиш мою смерть.
Перемахлярити, -рю, -риш, гл. Растратить. Живо перемахлярила пуд пшона.
Понаплакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Наплакаться (о многихъ).
П'януватий, -а, -е. Немного пьяный, выпивши.
Ряхатися, -хаюся, -єшся, гл. Собираться, трогаться. Свати вже ряхались додому. Я вже й ряхатися не буду.
Уподоба, -би, ж. Вкусъ, удовольствіе, все, что нравится. Я собі шапку таки по своїй уподобі вибрав. уподо́ба, не вподо́ба съ глаголомъ въ неопред. накл.: пріятно, непріятно, нравится, не нравится. Не вподоба, мати, з конем розмовляти, — ой час і година дівчини шукати. до вподоби бути, припадати. Нравиться, быть по вкусу. Ох, дитино моя! чи то ж до пари? кажу. — До пари, до любої вподоби! Робота не важка, саме припала йому до вподоби. Нащо й худоба, коли жить не вподоба. в уподо́бі бути. Нравиться. Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. з уподобою. Съ удовольствіемъ. Куди ні заносилась наша весела або смутна пісня.... всюди.... слухано її з уподобою. Ум. уподо́бонька. На її красу не надивитись.... уподобонькою звали: он іде наша вподобонька.
Цариночка, -ки, ж. Ум. отъ ца́рина.
