Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вітречко, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Закоха́ти, -ся. Cм. закохувати, -ся.
Кобилка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кобила. Тарадайка торкоче, кобилка бігти не хоче. Ном. № 11439. 2) У гребенщиковъ: инструментъ для нарѣзки зубьевъ гребня. Вас. 164. 3) Ручка весла (гребки), перпендикулярная къ ло́паті (на днѣпровскихъ лодкахъ, дубахъ). Мнж. 179. 4) Часть лука, употребляемаго шерстобитами. Cм. лук. Черниг. у. 5) Подставка для струнъ у скрипки, бандуры. КС. 1882. VIII. 282. 6) Грудная кость у птицъ (cicada). 7) Палка, употребляемая въ дѣтскихъ играхъ дідо́к і матка. Ив. 25, 29. 8) Часть начиння. Cм. начиння 3. Шух. І. 256. МУЕ. III. 18. 9) Насѣк. Aphrophora. Вх. Пч. І. 5.
Ми́цька, -ки, ж. 1) Шерсть молодыхъ ягнятъ. Шух. І. 152. 2) Кусокъ дерна. Вх. Зн. 36. 3) Киска. Желех. 4) Чайка. Вх. Зн. 36.
Облоговий, -а, -е. 1) Относящійся къ непаханному полю. Облогове сіно. 2) Повсемѣстный. Облогова хороба на дітей — скрізь мруть. О дождѣ: обложной, затяжной. Облоговий дощ. Мнж. 148.
Освітити, -ся. Cм. освічувати, -ся.
Позсихатися, -хаємося, -єтеся, гл. Ссохнуться (во множествѣ). Не єретичі його й постоли! як же позсихались!... Насилу нацупив. О. 1862. II. 26.
Потягачка, -ки, ж. Потягота, потягиванье членовъ. Яка там тебе потягачка напала? ЕЗ. V. 188.
Сцільник, -ка, м. = стільник. Маркев. 17, 169. Ум. сцільничо́к. Стор. І. 61.