Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

драглина

Драглина́, -ни́, ж. Топь, трясина. Cм. драгва.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАГЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАГЛИНА"
Бридаль, -ля, бридас, -са, м. Безобразный человѣкъ. Вх. Лем. 394. Cм. брид 2, бридій.
Гітинка, -ки, ж. Молодая ель. Желех.
Граня́к, -ка́, м. 1) Призма. Желех. 2) = Грань 3. Желех.
Єдинчу́к, -ка́, м. = єдинак 1. Оба багацькі сини, оба єдинчуки. Федьк.
Зозуленько, -ка, м. Ум. кукушка-самецъ. Мій братіку, мій зозуленьку! Мил. 220.
Поласуватися, -суюся, -єшся, гл. Польститься. Поласується на баранця да й зловить його. Чуб. II. 603.
Пошандибити, -бить, гл. безл. Посчастливиться, повезти. Переясл. у.
Пукарити, -рю, -риш, гл. Пахать буккеромъ. Херс. у.
Срібнолюбний, -а, -е. Сребролюбивый. Не був срібнолюбний. Гн. II. 97.
Шкода 1, -ди, ж. 1) Вредъ, убытокъ. Шкода нікому не мила. Ном. № 2301. Слова шкоди не нагородять. Ном. № 2299. Въ частности: потрава. Воли в шкоді заняв. Гуси як ідуть у шкоду, дак і розмовляють: по два на колосок, по два на колосок. Грин. І. 252. 2) Человѣкъ, часто причиняющій вредъ, шаловливый, проказникъ. Ну й шкода оцей хлопець, — нічого за їм у садку не вдержиш. Харьк. То же и о животныхъ, склонныхъ къ потравамъ и пр. КС. 1898. VII. 47. 3) Какъ нарѣчіе: жаль. Теплий кожух, тільки шкода — не на мене шитий. Шевч. 124. Нема Петра, тілько Гриць, шкода ж моїх паляниць. Чуб. V. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАГЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.