Бридаль, -ля, бридас, -са, м. Безобразный человѣкъ. Cм. брид 2, бридій.
Гітинка, -ки, ж. Молодая ель.
Граня́к, -ка́, м. 1) Призма. 2) = Грань 3.
Єдинчу́к, -ка́, м. = єдинак 1. Оба багацькі сини, оба єдинчуки.
Зозуленько, -ка, м. Ум. кукушка-самецъ. Мій братіку, мій зозуленьку!
Поласуватися, -суюся, -єшся, гл. Польститься. Поласується на баранця да й зловить його.
Пошандибити, -бить, гл. безл. Посчастливиться, повезти.
Пукарити, -рю, -риш, гл. Пахать буккеромъ.
Срібнолюбний, -а, -е. Сребролюбивый. Не був срібнолюбний.
Шкода 1, -ди, ж.
1) Вредъ, убытокъ. Шкода нікому не мила. Слова шкоди не нагородять. Въ частности: потрава. Воли в шкоді заняв. Гуси як ідуть у шкоду, дак і розмовляють: по два на колосок, по два на колосок.
2) Человѣкъ, часто причиняющій вредъ, шаловливый, проказникъ. Ну й шкода оцей хлопець, — нічого за їм у садку не вдержиш. То же и о животныхъ, склонныхъ къ потравамъ и пр.
3) Какъ нарѣчіе: жаль. Теплий кожух, тільки шкода — не на мене шитий. Нема Петра, тілько Гриць, шкода ж моїх паляниць.
