Ватралька, -ки, ж. Родъ кочерги, но не загнутой, а лить разширенной и расплющенной на концѣ.
Доко́рище, -ща, с. Упреки, укоры. От як опізниться прийти, то вже й єсть йому докорище од батька. Як зачнуть: ти до гульні проворний, а до роботи так ні. Та всяко, всяко.
Забурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать, заурчать. Уже старий забурчав — сердиться. 2) Зашумѣть, зажурчать. По хвилі весельця гули. Пливуть — аж вітри забурчали. В рівчаки струмочок забурчав. . .
Квартовий, -а, -е. 1) Вмѣстимостью въ одну кварту.
2) квартова цибуля. Лукъ, оставляемый на сѣмена; послѣднія продаются квартами, отчего и получилось названіе.
Підпорошити, -шу́, -ши́ш, гл. Присыпать снѣгомъ. Підпорошило трохи дорогу.
Підсипати, -па́ю, -єш, сов. в. підсипати, -плю, -плеш, гл.
1) Подсыпать, подсыпать. Буде сіна підкладати, буде вівса підсипати.
2) Подливать, подлить. Підсипала борщу.
3) Класть, подложить яйца подъ насѣдку. Квочку підсипати годиться увечері. Захотілось бабусенці та розбагатіти, підсипала куріпоньку, щоб вивела діти.
Подіятися, -ється, гл. безл. Произойти, сдѣлаться. Побіжу мерщій додому, чи не подіялось чого там? Що се з нею подіялося? Що вам оце такого подіялось?
Прикол, -ла, м. Небольшой колышекъ, вбитый въ землю. кінь ходить на приколі. Конь пасется, будучи привязанъ на длинной веревкѣ къ колу.
Святиня, -ні, ж. 1) Святыня. Знущались над Божою святинею. Святе слово — рідна мати: єсть ще святиня вища, Богові милійша — рідная Вкраїна. 2) Храмъ. Не построїш ти тут святині, бо ми тебе і задушим.
Стрічення, -ня, с. = стрітення.
