Йорданський, -а, -е. 1) Относящійся къ р. Іордану.
2) Относящійся къ освященію воды 6 января. йорданська вода. Вода, освященная 6 янв. Достав йорданської води та й звелів Насті, щоб нею натирала Марусі бік, де болить.
Ко́тичок, -чка, м. Ум. отъ ко́тик.
Кугут, -та, м.
1) = півень. Наш кугут чорнокрилий.
2) Названіе вола съ прямыми, расходящимися въ стороны, рогами.
Лови́тва, -ви, ж. Ловля. На ловитву з багачами засів потай миру.
Наре́шті нар. Наконецъ. А нарешті піп Кирика кулаком у стіну: пішов геть з моєї хати, єретичий сину! Ой пив мед і горілку, ще й музики водив, а нарешті досталося, що в полиції сидів.
Неволя, -лі, ж.
1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. з неволі робити. По неволѣ дѣлать.
2) Неволя, рабство. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, угору руки підіймали, кайданами забряжчали.
3) Плѣнъ. Татарва побрала в неволю.
4) Падучая болѣзнь.
5) Чортъ, бѣсъ. Ум. неволенька, нево́лечка. Здорова була, моя донечко, що попалась у неволечку.
Скалля I, -ля, с. соб. 1) Клепки бочки, кадки. 2) Лучина, щепка.
Стовпа́тий, -а, -е. Полосатый. Плахта стовпата.
Чвертка, -ки, ж.
1) Мѣра длины: четверть аршина. Чвертку плису купила.
2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ: четверть (Cм. уменьш.). Cм. чвіртка.
3) Мѣра жидкости: четверть штофа.
4) Мѣра вѣса: четверть пуда. Оце чвертку соли купив, то за неділю й нема.
5) Мѣра земли. Найняв він собі.... виорать чвертку.
6) Четвертушка бумаги.
7) Половина задней части мясной туши.
8) = ґара 1. Ум. чверточка. Ори, синку, цю долинку, посіємо пшениченьку; з колосочка щоб жмінечка, а з снопочка — щоб чверточка.
Штитися, штуся, шти́шся, гл. = шануватися. Старим людям треба штитися перед молодими, а не п'яними валятися. Як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився.