Бельбухи, -хів Внутренности. Так йому бельбахи повідбивають. Cм. тельбухи.
Витуплювати, -плюю, -єш, сов. в. витупити, -плю, -пиш, гл. Тупить, иступить.
Двір, дво́ру, м. 1) Дворъ, мѣсто подлѣ дома, обнесенное заборомъ. І в хаті не чуть, і на дворі не видко. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш: мимо мій двір, нові ворітечка до иншої йдеш. На дво́рі. Внѣ дома. Приходять тоді брати і Мати Його і, стоячи на дворі, послали до Його, кличучи Його. 2) Домъ, усадьба. Не плач, небого, що йдеш за нього: нехай плаче він, що бере лихо в двір. Хоч не сильна, аби двір закрасила. На конику заїжджає, до двору женчиків займає. Стоять нові двори, а в тих дворках новії ворота. 3) Дворъ, Высочайшія особы и придворные. Ось ті, що панують у царських дворах. 4) Дворня, дворовая прислуга. Іде з своїм двором. Двіре́ць, двіро́к, двіро́чок, дво́рик, дворо́к. Там я ходив через річку до своєї дівчини; в неї двірок біленький, навколо тополі.
Злототканий, -а, -е. Тканый золотомъ. А ті кирви злототкані всю світлицю укривають.
Кущуватий, -а, -е. Кустистый. Рідка пшениця, але ж кущувата за те.
Ладитися, -джуся, -дишся, гл.
1) = лагодитися 1. Умірать ладься. Став пан у дорогу ладитись.
2) = лагодитися 2.
3) безл. Спориться. Як не ладиться, то й у печі не гориться.
Поприносити, -шу, -сиш, гл. Принести (во множествѣ). Поприносили до його всіх недужих.
Поскидати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и скинути, но во множествѣ. Йовдоха-святоха скоренько усе із себе поскидала та у піч, а сама сидить. Поскидала з себе шовкове убрання, наділа знов своє рам'я. Поскидав потужних з престолів.
Тирчак, -ка, м.
1) Торчащій стебель сорной травы зимой. Невеличкі гіллячки височезних верб, мов тирчаки бур'яну визирають з-під снігу.
2) = тирч.
3) пт. Crex Pratensis, дергачъ.
Умаїти Cм. умаювати.